Історична довідка: Озокерит - маса від світло-зеленого до чорного кольору - речовина нафтового походження. Термін «озокерит» був вперше запропонований Глокером в 1833 році.
Озокерит в дослівному переведенні означає той, що «пахне воском». Після відповідної обробки він зовні і дійсно нагадує бджолиний віск, володіє нафтовим запахом і пластичністю. Озокерит - «чорний віск» або «застиглі сльози землі», як його часто називали в народі, - був відомий в Прикарпатті так само давно, як нафта, та використовувався для виготовлення свічок і ліків. Перший хімічний аналіз озокериту, доставленого з Трускавця, був зроблений в 1840 році в Парижі відомим французьким хіміком Вальтером.
Озокерит містить парафін, смоли і інші речовини, а вміст в ньому мінеральних масел визначає його консистенцію - мазеподібну, воскову, крихку або тверду. Товарний озокерит буває чорним, коричневим, зеленим, жовтим або білим, залежно від міри вибілювання. Застосовують озокерит як засіб, що володіє великою теплоємністю та низькою теплопровідністю, що дає можливість застосовувати у формі аплікацій з реабілітаційною та профілактичною ціллю, для теплового впливу на організм.
Дія озокериту на організм складається з температурного, механічного й хімічного факторів. До складу озокериту входять біологічно активні речовини, котрі здатні оказувати протизапальну, розсмоктуючу, болезаспокійливу дію.
Термопроцедури озокеритом застосовуються для загальноукріплюючих процедур як допоміжний засіб в комплексній програмі реабілітації при травмах (ушиб, розтягання сухожиль і зв'язувань) опорно-рухового апарата, периферичної нервової системи, сечостатевої системи. Для посилення ефекту реабілітації озокерит можна сполучити (чергуючи процедури) з гальванізацією або електрофорезом, ультразвуковою терапією, масажем, лікувальною фізкультурою, загальними мінеральними ваннами. Засіб «Озокерит» стимулює процеси регенерації шкіри. Знімає напругу в суглобах, втому з ніг та рук.
